Вікова періодизація психосексуального розвитку, особливості статевого розвитку, що характерні для різного віку:

 молодшого шкільного, підліткового, юнацького

Спираючись на великий досвід багатьох країн, статеве виховання можна (і, очевидно, потрібно) умовно поділити на п'ять етапів.

 

Перший (з 2 до 7 років) містить у собі пізнання власного «я», початкові поняття про будову свого тіла, отримання правдивих і найбільш повних (природно, з урахуванням віку) відповідей на запитання: чим відрізняється від мене «вона» («він»)? звідки з'являються на світ діти?

На другому етапі (з 8 до 11 років) раніше отримана інформація повинна бути уточнена, конкретизована; необхідно допомогти дитині упорядкувати свої знання. Період, що передує першим ознакам статевого дозрівання) характеризується подальшим закріпленням статевих моральних орієнтацій дитини, проявами статевої поведінки в іграх, спілкуванні з ровесниками. Так, щоб уникнути психологічної травми, дуже важливо ще задовго до першої менструації пояснити дівчинкам, які зміни відбуваються в їхньому організмі. У свою чергу, і хлопчики повинні знати про це (маючи поняття про стан своїх однокласниць, їм буде простіше дотримуватися визначених правил поведінки).

Третій етап (з 11 до 13 років) характерне формування образу статевого «Я.

Вже майже зовсім дорослий, оскільки підлітки повинні бути в курсі практично всіх питань, у тому числі про статеві відносини. До того ж у цей час з'являються перші симпатії, складаються пари. І тут важливо не тільки дати їм якусь додаткову інформацію з фізіології людини, але й грунтовно опрацювати моральну і правову сторони взаємин.

На четвертому (з 14 до 18 років) і п'ятому (після 19 років) етапах відбувається зміцнення і часткова реалізація фізіологічної ролі чоловіка і жінки, перші інтимні контакти, установлюються стабільні відносини між партнерами. До статевозрілого віку молоді люди зобов'язані мати інформацію про захворювання, що передаються статевим шляхом, включаючи СНІД, і отримати поради щодо того, як їх уникнути.

Особливості статевого розвитку дітей

Перелік знань (умінь і навичок), якими повинні оволодіти діти і підлітки в процесі свого розвитку.

I клас. Назва частин організму людини взагалі, чоловічої та жіночої статі зокрема; частин організму, пов'язаних із видільними функціями. Назви і розташування основних внутрішніх органів. Позитивна оцінка тілесних почуттів і тілесних виражень почуттів. Роль матері і батька в походженні дітей. Розвиток дитини в материнському організмі, поява на світ і харчування, догляд після народження. Народження дітей — вищий прояв любові та прихильності дорослих чоловіка і жінки. Прояв любові і прихильності в інших людей, уміння поводитися з чужими людьми (щоб уникнути спокуси, розбещення, насильства).

II клас. Розходження статей і особливості статевого розмноження у світі рослин і тварин. Основні знання, поняття, пов'язані з розмноженням ссавців (яйцеклітина, сперматозоїд, запліднення). Розвиток живих істот з яйця як у тілі матері, так і поза ним. Уміння оцінювати і цінувати тілесну красу. Значення і вияв турботи людини про своє здоров'я і красу тіла. Необхідність взаємодопомоги в сім'ї: турбота батьків про дітей, один одного, допомога дітей батькам, відношення до бабусь і дідусів. Вираження своїх почуттів словами, мімікою, жестами. Уміння оцінювати власні прояви любові та прихильності.

III клас. Основні процеси й етапи внутрішнього розмноження. Розвиток дитини в організмі матері (перехід від факту до процесу), режим вагітної жінки і допомога їй з боку оточення. Процес народження і початок самостійного, окремого від матері життя дитини. Основи догляду за немовлям. Взаємозв'язок батьків і дитини після народження. Прояв любові та згоди в сім'ї. Поняття планування сім'ї, його мотиви і способи.

IV клас. Розходження в темпах росту й особливостях розвитку хлопчика і дівчинки. Початкові поняття про статеві ролі хлопчика — юнака — чоловіка і дівчинки — дівчини — жінки. Культура і гігієна тіла. Перші поняття про менструальний цикл (для дівчинок) і про розвиток дівчинки як майбутньої матері (для хлопчиків). Поняття про пристосування людей один до одного в сім'ї. Уявлення про відповідальність, що пов'язана зі статтю.

V клас. Подальше вивчення менструального циклу (фізіологічна сутність, менархе, регулярність, тривалість і особливості протікання, ведення календаря менструацій, гігієна) — для дівчинки; знайомство з особливостями розвитку чоловічої статевої системи — для хлопчика. Подібність і розходження процесів розмноження і розвитку в рослин і у тваринному світі, у різних тварин, тварин і людей. Виникнення і прояв почуття симпатії взагалі та між людьми різної статі.

VI клас.Як хлопчики і дівчатка міняються в процесі розвитку: для дівчат вводиться поняття про порушення менструального циклу, про календар менструального циклу і особисту гігієну; для хлопчиків — про полюції як нормальне фізіологічне явище. Загальне уявлення про гормональні системи чоловічого і жіночого організму. Фізична і психологічна дорослість. Оцінка власних почуттів по відношенню до інших людей. Як люди сваряться, миряться й уникають сварок. Що переживають батьки, коли їхні діти ростуть і дорослішають. Уявлення про особисте життя й особисті взаємини дорослих у сім'ї.

VII клас. Юридичні поняття про шлюб, сім'ю, розлучення. Уміння оцінювати свій фізичний розвиток. Гігієна тіла (роздільно для хлопчиків і дівчаток). Психологічні проблеми дозрівання. Відносини хлопчиків і дівчаток: визнання і прийняття статевих особливостей, взаємна повага, залицяння. Турбота майбутніх батьків про здоров'я своїх майбутніх дітей (шкідливі звички — паління, алкоголізм, токсикоманія). Сексуальні реакції дозрівання: полюції, мастурбація (роздільно для хлопчиків і дівчаток).

VIII клас і далі. Існуючі курси доповнюються за рахунок введення і роз'яснення понять: зріла сексуальність, сексуальне життя і його початок — психологічні, моральні, медичні аспекти; гетеросексуальні відносини, особливості жіночої і чоловічої сексуальності; несподівана вагітність, можливість вагітності без дефлорації; планування сім'ї і контрацепція; психологічна і сексуальна сумісність; сексуальні меншості; захворювання, що передаються статевим шляхом; відповідальність за сексуальні злочини. Цей матеріал в існуючих програмах треба розподіляти з урахуванням попередньої роботи з дітьми й їхніми сім'ями.

ВАЖЛИВІ ПОРАДИ БАТЬКАМ

 1. Атмосфера довіри в сім'ї. Вислуховувати дітей і давати їм правильні та ясні відповіді. Діти повинні знати про статеве дозрівання все, щоб у майбутньому не відчувати страху перед чимось незнайомим.

 2. Називати статеві органи правильно. Пам'ятайте, що у людини немає органів «добрих» і «поганих».

 3. Ніколи не кричати на дитину, навіть якщо вона лається, займається мастурбацією, грає в сексуальну гру. Тут краще відреагувати жартом.

 4. Не боятися говорити дитині правду про її народження, не говоріть про аїста та капусту.

 5. Своєчасно доводити до відома підлітка, що таке менструація, ерекція, полюції.

 6. Розказати про гомо- і гетеросексуалізм, проституцію, хвороби, які передаються статевим шляхом.

У питаннях статевого виховання необхідно застерегти батьків:

- чим більше заборон і чим сильніше придушується «заборонна» сила, тим більш рушійною буде її дія, коли вона прорветься;

- варто уникати крайностей у розмовах про секс - батьки, переборюючи незручність, сиплють фактами, але замовчують про почуття, а почуття - це головне.

Як відповідати на гострі запитання дітей:

- треба доброзичливо розпитати дитину про те, що вона вже знає з цієї теми, а потім, якщо потрібно, поправити та розширити її уявлення;

- пояснення мають бути ясними та зрозумілими, без іносказань і підміни прикладами із життя тварин і рослин;

- казати правду треба на доступному розумінню рівні, зміст відповіді повинен бути цікавий дитині.

Основні проблеми першої близькості:

- проблема психологічної готовності до статевого контакту, наявності емоційної основи, інтимності почуттів;

- проблема «безпеки» - захисту від можливих інфекцій (що особливо актуально в епоху «розгулу» СНІДу) та небажаної вагітності, що має на увазі інформування про сучасні засоби контрацепції. Хочеться помітити, що в вирішенні даної проблеми величезне, якщо не вирішальне значення має просвітницька робота, проведена батьками, учителями та вихователями.

Як говорити про це…

  1. Ставтеся спокійно і з повагою до дитячих питань
  2. Уникайте довгих повчальних лекцій з статевих питань
  3. Поясніть дитині, що ці питання не прийнято обговорювати з усіма
  4. Намагайтеся правильно називати статеві органи
  5. Спокійно поясніть дитині, що означають непристойні слова і чому ви не хочете, щоб вона їх вживала
  6. Відповівши на запитання дитини, переконайтеся, що вона зрозуміла ваші слова.

Правила безпеки

  1. Розмовляйте з дітьми про можливості зґвалтування.
  2. Розкажіть, що є різниця між дотиками люблячої, близької людини і чужої.
  3. Навчіть дітей говорити «ні» на запрошення чужих людей кудись поїхати і подивитися «щось цікаве».
  4. Навчіть звертатися за допомогою, якщо хтось надто наполегливий.
  5. Поясніть, що тіло належить тільки йому і ніхто не має права доторкатися до нього, вкладати які-небудь органи або пальці, навіть якщо це приємно і не боляче.
  6. Домовтеся, що дитина відразу розповість вам про подібні випадки.
  7. Якщо дитина починає вести себе приховано або проявляє не за віком обізнаність у питанні сексуальних відносин, поясніть, що вам можна довіряти, навіть якщо хтось попросив його нікому не казати про якусь таємницю.
  8. Якщо ви вважаєте, що з дитиною щось сталося, задавайте навідні запитання.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

Правильна і своєчасна реакція дорослих на ті чи інші особливості поводження дітей, їх взаємини з однолітками протилежної статі, емоційна оцінка цих особливостей; правильна реакція на ті чи інші прояви сексуального розвитку, заснована на твердому знанні того, що є нормативним, а що - відхиленням від норми. Батьки зобов’язані завжди пам’ятати, що їхня реакція на всі ці прояви – один з важливих шляхів статевого виховання!

 « ПРАВИЛА ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ З ДІТЬМИ З ПРОБЛЕМИ СЕКСУАЛЬНОСТІ»

Правило перше.Якщо розмова заходить про сексуальні стосунки, слухайте дитину уважно, відключіться від усіх інших справ. Якщо розмова виник в невідповідний момент, перенесіть його, але так, щоб не здавалося, що ви відходите від теми. Важливо показати свою зацікавленість — відкладіть газету, вимкніть телевізор, не позіхайте, не дивіться на годинник. Не треба квапити дитину, «вичавлювати» з нього більше, ніж він хоче сказати.

Правило друге.Дайте зрозуміти дитині, що ви його слухаєте уважно, час від часу щось уточнюючи, перепитуючи, показуючи, що ви не втратили нитку розмови, Такого роду «зворотній зв'язок» заохочує на продовження розмови.

Правило третє.Обговорюючи з дітьми питання сексуальності, уникайте докорів і насмішок, використовуйте позитивні методи комунікації, засновані на заохочення «зворотного зв'язку». Негативні методи спілкування можуть закріпити в свідомості підлітка насторожене ставлення до проблеми статі і тим самим закріпити у свідомості підлітка насторожене ставлення до проблеми статі і тим самим зашкодити розвитку його нормальної сексуальності. Не чекайте, що підліток розкриє перед вами всі карти. Не дивуйтеся і не турбуйтеся, якщо він поспішить піти, як тільки ви почнете розмову «про це». Добре вже, що він побачив вашу готовність до розмови, можливо, він сам пізніше повернеться до нього.

Не починайте з «від Адама». Якщо ви збираєтеся говорити з дитиною про те, як уникнути вагітності, то відразу говорить про контрацептивні засоби, а не про пташок і про бджілок — інакше коли ви дійдете до презервативів, його вже не буде в кімнаті.

Правило четверте.Будуйте фрази так, щоб вони починалися зі слів «я» або «мені». Висловлювання, що починається зі слова «ти», носять атакуючий характер і викликають бажання виправдовуватися, заперечувати: це швидко руйнує контакт.

Правило п'яте. По можливості формулюйте свої висловлювання у формі тверджень, а не питань, оскільки питання часто сприймаються як пастки. Наприклад, коли ви запитуєте дочку: «Чому ти не зустрічаєшся ні з ким крім Сергійка?», адже вас абсолютно не цікавить, чому саме дочка вибрала цього хлопця. Цим питанням ви висловлюєте своє невдоволення, не цікавлячись її думкою. Замість цього питання можна було б зауважити: «Мені здається, дівчата твого віку не обмежуються одним шанувальником».

Правило шосте.Якщо розмова приймає конфліктний характер, всіма силами уникайте «абсолютних» категорій типу «завжди», «ніколи», «кожен раз». Ці поняття взагалі треба вживати обережно, так, як вони завжди виражають заперечення у того, до кого звернені

Виховуємо хлопчиків, виховуємо дівчаток

психолого-педагогічні рекомендації

·         Ніколи не забувайте, що перед вами не просто дитина, а хлопчик чи дівчинка з властивими їм особливостями сприйняття, мислення, емоцій. Виховувати, навчати і навіть любити їх треба по-різному. Але обов'язково -сильно.

·         Ніколи не порівнюйте хлопчиків та дівчаток, не ставте одних за приклад іншим: вони різні за психологічним віком - дівчатка зазвичай старші від своїх ровесників-хлопчиків.

·         Не забувайте, що хлопчики і дівчатка по-різному бачать, чують, відчувають дотик, по-різному сприймають простір і орієнтуються у ньому, а головне -по-різному осмислюють тє з чим зустрічаються у цьому світі.

·         Пам'ятайте: коли жінка навчає та виховує хлопчиків, їй мало пригодиться власний дитячий досвід. Порівнювати себе у дитинстві з ними - неправильно і марно. Те ж стосується і виховання чоловіком дівчаток.

·         Не перестарайтеся, вимагаючи від хлопчиків акуратності і старанності у виконанні ваших завдань.

·         Намагайтеся, даючи завдання хлопчикам як у дитячому садку, у школі, так і у побуті, включати в них момент пошуку, що потребує кмітливості. Не треба заздалегідь розповідати і показувати, що і як робити. Варто підштовхнути дитину до того, щоб вона сама знайшла принцип розв'язання, нехай навіть припустившись помилок.

·         3 дівчатками, якщо їм важко, треба разом, до початку роботи, розібрати принцип виконання завдання, що і як треба зробити. Водночас їх слід поступово вчити діяти самостійно, а не тільки за заздалегідь відомими схемами (домашню роботу виконувати точно, як мама, у школі розв'язувати типові задачі, як вчили на уроці), підштовхувати до пошуку власних варіантів розв'язання незнайомих, нетипових завдань.

·         Не забувайте не тільки розповідати, а й показувати. Особливо це важливо для хлопців.

·         Якщо вам треба посварити дівчинку, не поспішайте висловлювати своє ставлення до неї - бурхлива емоційна реакція заважає їй зрозуміти, за що її картають. Спочатку з'ясуйте, у чому її помилка.

·         Сварячи хлопчика, викладіть коротко і точно, чим ви незадоволені, тому що він не може довго утримувати емоційне напруження. Його мозок ніби відключає слуховий канал, і дитина перестає вас слухати і чути.

·         Перш ніж лаяти дитину за невміння, спробуйте з'ясувати природу труднощів. Знайте, що дівчатка можуть вередувати, здавалося б, без причини або з незначного приводу через утому (виснаження правої «емоційної» півкулі мозку).

·         Пам'ятайте, що ми часто недооцінюємо емоційну чутливість і тривожність хлопчиків. Хлопчики у цьому випадку виснажуються, інтелектуально (зниження активності лівої «раціональної» півкулі). Дорікати їм за це не тільки марно, а й аморально.