^Нагору

310404
Сьогодні
Вчора
Цього тижня
За весь час
24
114
138
310404

Ваш IP: 54.224.118.247
Сьогодні: 16-10-2018

Банери

Пам’ятка батькам молодших школярів...

Конкретними носіями  всього того,

чим має володіти дитина впродовж свого життя,

є дорослі, які її виховують і навчають.

Д. Ельконін

Як можна допомогти дитині добре поводитися?

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.

 Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка—приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину.

Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їх природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно.

Кажіть  дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого не бажаєте.

Висувайте реальні вимоги.

Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася.

Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням.

У міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення.

Обирайте виховання без побиття та крику.

На початку це може здатися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату.  Крик або постійні докори можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Про дитячу агресивність...

Людина народжується здатною виявляти не тільки любов, турботу, а й зло, егоїзм, агресію.

Агресивна дитинаце  батьківський смуток, загроза благополуччю дитячого колективу, але разом з тим і нещасна дитина, яку ніхто не розуміє, не хоче приголубити і пожаліти.

Дитяча агресивність – ознака внутрішньої емоційної нестабільності, згусток негативних переживань, один із способів психологічного захисту.

Агресіяце енергія подолання, боротьби, відстоювання своїх прав та інтересів. Ця сила необхідна дитині, щоб досягти своєї мети, протистояти перешкодам.

Небажаною є не сама агресія, а неприйнятні форми її прояву: звичка кричати, ображатися, битися. Тому завданням виховання дитини є не усунути її агресію, а навчити адекватно проявляти свої негативні почуття: гнів, обурення, неприйняття.

Що сприяє формуванню агресивної поведінки дітей?

-Найбільший вплив на формування агресивної поведінки дітей має реальна поведінка батьків, сімейне насилля.

-Поведінка знайомих дорослих.

-Засоби масової інформації: фільми, у яких діти бачать убивства, трупи, вибухи тощо.

Чим можуть допомогти батьки?

Учіть дитину розуміти себе та інших. Якщо дитина навчиться усвідомлювати свої почуття й почуття інших, вона зможе свідомо обирати мирні форми боротьби і захисту.

Не слід покладатися у вихованні тільки на силу, інакше ви привчаєте дітей зважати тільки на силу (хто сильніший, той і правий).

Не треба «сильнодіючих ліків»   (криків, погроз, покарань) у простих ситуаціях, прибережіть їх на крайні випадки, інакше ви скоро вичерпаєте себе, а ліки перестануть діяти.

Найважливіша умова успішного виховання – становлення правильних стосунків з дітьми. Для того, щоб досягти взаєморозуміння з ними, треба усвідомити, що основа спілкування у сім’ї – доброзичливість, довірчі відносини.

«Ваша власна поведінка- найвирішальніша річ. Ви думаєте, що виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи наказуєте її.

Ви виховуєте її кожну мить вашого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома».

А. С. Макаренко

«Доросла людина повинна бути не «господарем», головою, яка все знає і в усьому права, а товаришем, який разом з дитиною пізнає істину і відрізняється від дитини тільки тим, що доросліший і досвідченіший».

Г. Пилипчук

 

 

Як запобігти обману?

Пам’ятка для батьків

   1. Сприймайте дитину безумовно. Любіть її не за те, що вона гарна, розумна, здібна, добре навчається, допомагає. Любіть її просто за те, що вона є. 

    2.  Можна висловити своє незадоволення окремими діями дитини, але не дитиною загалом. 

   3. Будьте вірними своєму слову, обіцянкам. Навіть якщо є об’єктивні причини і через якісь обставини ви не зуміли дотриматися своєї обіцянки, не вважайте не гідним для себе пояснити дитині причин, з якої порушили її. 

   4. Будьте відвертими з дитиною. У побудові правильних і чесних відносин украй важливе бажання дитини бути з вами відвертим. Це бажання можна й потрібно стимулювати. Інколи ви самі можете стати ініціатором ігрової ситуації, де дитина, яка потрапила в скрутне становище, наприклад зламала квітку у вазі, має зробити свій внутрішній вибір на користь правди. При цьому можете сказати, що ви знаєте, хто зламав нещасливу квітку, і краще було б, щоб малюк поділився неприємною новиною раніше, оскільки спільними стараннями можна було б змінити ситуацію. Величезну роль тут відіграє ваша доброзичливість у словах та інтонації. 

   5. Можна засуджувати дії дитини, але не почуття, хоч якими б не бажаними чи недозволеними вони були. Якщо ці почуття з’явилися, отже для цього є підстави. 

  6. Незадоволення діями дитини не повинно бути систематичним, інакше воно переросте у її неприйняття. 

  7. Поступово, але не ухильно знімайте із себе турботу та відповідальність за особисті справи вашої дитини і передавайте їх їй. 

  8. Оцінюйте наслідки. Коли дитина вперше говорить неправду, необхідно пояснити їй наслідки цього вчинку. Зробіть це без сторонніх. Пояснення необхідне, воно дозволить дитині зрозуміти, що вона не одна у світі, що кожний вчинок має свій відголос – позитивний й негативний. Таке пояснення допоможе їй навчитися думати про майбутнє. Дайте змогу дитині самій залагоджувати наслідки її дій або бездіяльності. Тільки тоді вона дорослішатиме і ставатиме «свідомою». 

  9. Карайте дитину, залишаючи без хорошого, а не робіть їй погано. 

 10. Умійте прощати. Якщо ви ввели вдома «статусні» взаємини, без знижки на вік малюка ви ризикуєте виховати замкнену і боязку людину. Адже, даючи маху, дитина думає перш за все, що на неї чекає невідворотне і строге покарання. Відчуття самозбереження і бажання уникнути стає визначальним чинником в поведінці. І тут до брехні – один крок. 

 11. Посмійтеся разом. На несуттєву брехню можна відповісти з гумором. Насамперед це  стосується маленьких дітей, які роблять перші спроби обманути. Залишаючись у рамках гри, ми ніби говоримо дитині: «Ти знаєш, що я знаю». Наш гумор дає дитині відповісти так само весело. 

 12.  Заохочуйте чесність. Не залишайте непоміченим момент, коли ваша дитина призналася вам у чомусь. Повірте, що такі миті в житті дитини дуже важливі. Адже вона робить свій вибір. Не забудьте пояснити, в чому її помилка, але змістіть акцент на момент істини – на те, що ви пишаєтесь тим, що ваш малюк росте чесною людиною. 

 13. Подавайте власний приклад. Пам’ятайте: ваша дитина – це до великої міри ваш відбиток. Вона звертає увагу на те, що ви минаєте, навіть не озираючись. Ви виховуєте нечесну людину тоді, коли припускаєте можливість збрехати у присутності дитини. Інколи в цій брехні дитині відводиться визначена, нехай на перший погляд безневинна брехня. Наприклад: «Підійди, будь ласка, до телефону і відповідай, що мами вдома немає», - кажете ви і закладаєте цим фундамент для майбутньої брехні. 

 14. Любіть своє дитя. Якщо ви любите свою дитину – не уникайте шансу дати їй це відчути. Повторюйте частіше ці заповітні слова: «Я тебе дуже, дуже люблю»! навіть якщо дитина вчинила щось погане, все одно повторіть, що любите її. Так ви розвинете в душі малюка упевненість, що попри здійснені ним помилки, що він все одно улюблений і дорогий вам, що ви засуджуєте його вчинок, а не особистість загалом.

 

Десять заповідей для мами

і тата майбутнього першокласника

·  Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу дома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».

· Визначте загальні інтереси. Це можуть бути пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

· Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той й на інший продукт).

·  Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».

· Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

· Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що вам це цікаво.

· Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.

· Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачачи світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.

· Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Обов’язково вийде, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

·  Не будуй те ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

 

 

 

 

Батьківські збори «Адаптація учнів до умов навчання в основній школі: проблеми та завдання»

   1914 005

1914 006   1914 013

Дочірні категорії

  • НОВИНИ

    Батьківські збори для батьків, що записали своїх дітей до 1 класу «Інтелект України» (2016-2017 н.р.) відбудуться 10 березня 2016 року

    Початок о 18 год.

    Адміністрація школи

НВК №26 © 2014